з 10.02.2018 р. по 10.03.2018 р. в області проводиться місячник боротьби зі сліпотою, приурочений до Всесвітнього дня боротьби з глаукомою, який відмічається 6 березня з ініціативи Всесвітньої Глаукомної Асоціації та Всесвітньої Асоціації пацієнтів, що мають глаукому.
Тема проведення цьогорічної акції «Перевірте очі на глаукому: збережіть ваш погляд!»
Глаукома є основною причиною необоротної сліпоти в усьому світі. За останні 20 років в структурі первинної інвалідності по зору вона піднялася з 5 на 2 місце. За даними Міжрегіональної громадської організації «Асоціація хворих глаукомою», в даний час кількість глаукомних хворих в світі вже доходить до 100 млн. чоловік. При цьому з 28 млн. сліпих у світі майже кожен п’ятий втратив зір у зв’язку з цим захворюванням. Однією з причин є низьке виявлення на ранніх стадіях – глаукома протікає безсимптомно і в 45 відсотках випадків діагностується дуже пізно, навіть в економічно розвинених країна.
Глаукома – це група хронічних захворювань очей, які супроводжуються тріадою ознак: періодичне або постійне підвищення внутрішньоочного тиску, поступова атрофія зорового нерва та порушення нормальної роботи в полі зору («бічному» зорі) і зниження гостроти зору.
За часом виникнення глаукома може бути вроджена (обумовлена дефектами розвитку кута передньої камери або дренажної системи ока, проявляється в перші три роки життя дитини), інфантильна (розвивається у дітей у віці від трьох до десяти років), ювенільна (виникає у віці 11-34 років) та глаукома дорослих (розвивається у віці старше 35 років). Найчастіше глаукома розвивається у віці старше 65 років, розповсюдженість її зростає в геометричній прогресії збільшуючись в старшій віковій групі майже в 20 разів. Так, у віковій групі до 59 років розповсюдженість на глаукому становить 0,88 на 1000 чол., від 60 до 70 років – 6,44 на 1000 чол. та в групі старше 75 років глаукома зустрічається з частотою 17,3 на 1000 чол.
Розрізняють дві основні форми глаукоми: відкритокутову та закритокутову.
Закритокутова глаукома заявляє про себе нападами сильного болю, захоплюючої область очниці, чола, скроні, почервонінням очей, зниженням зору, світлобоязню. Іноді симптоми можуть бути настільки різкими, що нагадують напад порушення мозкового кровообігу або інших гострих станів.
Відкритокутова форма глаукоми, на частку якої припадає більшість всіх випадків захворювання серед осіб європейської раси, «поводиться» інакше, часом роками не даючи про себе знати. Не випадково вона отримала назву «мовчазної». Людина при цьому може нормально себе почувати і не підозрювати, що стоїть біля фатальної межі.
Розвитку і прогресуванню глаукоми сприяє ряд факторів, які можна розділити на системні та локальні.
Системні фактори ризику:
– спадковість;
– вік (Люди старше 40 років перебувають у групі ризику по розвитку глаукоми, тому вони повинні перевірятися не рідше, ніж раз на три роки, а після досягнення 60 років – щорічно);
– органічні (атеросклероз) та функціональні (периферичні судинні спазми, мігрень, нічна гіпотонія) порушення кровообігу у судинах головного мозку;
– зміни в’язкості та порушення згортання крові;
– артеріальна гіпертензія;
– цукровий діабет.
Локальні фактори ризику:
– міопія середнього і високого ступеня;
– ранній розвиток пресбіопіі, ослаблення циліарного м’яза;
– зміни в’язкоеластичних властивостей фіброзної оболонки ока;
– виражена пігментація трабекулярного апарату;
– псевдоексфоліативний синдром;
– геморагії на диску зорового нерва;
– запальні захворювання очей в анамнезі;
– тривалий прийом стероїдних препаратів.
Глаукома є підступною хворобою, часто протікає без будь-яких проявів і тому більшість людей можуть навіть не відчувати початок захворювання. Без розпочатого вчасно лікування це захворювання призводить до атрофії зорового нерва і сліпоти. Єдині симптоми, які можуть свідчити про глаукому – періодична поява пелени або райдужних кіл перед очима при погляді на джерело світла.
Іноді ознаками глаукоми можуть бути:
– періодичне «затуманення» зору;
– поява райдужних кіл навколо джерела світла, не зникаючих при посиленому миганні або протиранні очей;
– зникнення чіткості контурів при розгляданні різних предметів;
– відчуття «важкості» або болю в оці;
– поява «сітки» перед оком;
– утруднення роботи на близькій відстані (наприклад, читання);
– надмірне зволоження ока;
– погіршення зору у вечірній час;
– складність орієнтації в темряві.
Також можливі головні болі, головним чином, в надбрівних дугах і скроневих областях. У більш пізніх стадіях з’являються звуження полів зору з носової сторони. Зазначені симптоми можуть спостерігатися і при інших захворюваннях, не пов’язаних з глаукомою, але їх виникнення завжди повинно бути приводом для термінового звернення до офтальмолога.
Лікування глаукоми на сьогоднішній день направлено в основному на зниження внутрішньоочного тиску до безпечного рівня. У переважній більшості випадків пропонується закапувати краплі, які знижують цей тиск. Зараз кількість медичних препаратів, які мають гіпотензивну, тобто сприяють зниженню кров’яного тиску, дію дуже велика в порівнянні з тим, що було кілька десятиліть тому. Ще дуже активно розвиваються різні технології лазерного та хірургічного лікування. Виявити перші ознаки глаукоми і спостерігати за перебігом захворювання, коректуючи лікування, може тільки офтальмолог.
На сьогодні не існує ефективних, доведених способів профілактики глаукоми. Найкраще, що можна зробити – це сповільнити її розвиток на ранній стадії, при своєчасній діагностиці та лікуванні. Чим раніше ця хвороба буде виявлена і чим ретельніше пацієнт буде спостерігатися у лікаря – тим вище ймовірність того, що зір вдасться зберегти на довгі роки.
Деякі запитання та відповіді про глаукому