10 жовтня – Всесвітній день психічного здоров’я

Як зберегти психічне здоров’я молодих людей у мінливому світі
У підлітковому віці та в ранні роки зрілості відбувається багато життєвих змін та відкривається маса нових можливостей – знайомства з новими людьми, відвідування нових місць, зміна шкіл, розставання з рідною домівкою, вступ до університету, відкриття свого життєвого шляху. Для багатьох це дуже цікавий час, але це також час стресів та тривог. У деяких випадках такі переживання, які не розпізнані та лишаються без уваги, можуть поступово призводити до розвитку психічних захворювань.  Незважаючи на багато очевидних переваг комп’ютерних технологій, вони можуть також створювати додаткове навантаження для психічного здоров’я молодих людей в зв’язку зі зростаючим використанням віртуальних мереж в будь-який час дня або ночі.

За даними фахівців ВООЗ, половина всіх психічних захворювань починається у віці до 14 років, але в багатьох випадках захворювання не виявляються та не лікуються. Депресія є третьою за значимістю причиною тягаря хвороб серед підлітків. Самогубство є другою за значимістю причиною смерті серед людей у ​​віці 15-29 років. До того ж шкідливе вживання алкоголю та заборонених наркотичних засобів серед підлітків є великою проблемою в багатьох країнах і може сприяти ризикованим формам поведінки, таким як небезпечний секс або небезпечне водіння.

Для формування з самого раннього віку психічної стійкості з метою запобігання психічних розладів і захворювань серед підлітків та молодих людей, а також для ведення цих захворювань і відновлення здоров’я батьки та вчителі можуть сприяти формуванню у дітей і підлітків життєвих навичок, необхідних для подолання повсякденних труднощів дома та в школі. Профілактика починається зі знання і розуміння ранніх ознак та симптомів психічних захворювань.

Депресія – це захворювання, яке характеризується постійним станом зневіри і втратою інтересу до видів діяльності, які зазвичай приносять задоволення, а також нездатністю робити повсякденні справи, протягом, щонайменше, двох тижнів. У людей, які страждають депресією, зазвичай присутні кілька з перерахованих нижче симптомів: нестача енергії, зниження апетиту, сонливість або безсоння, тривога, зниження концентрації, нерішучість, занепокоєння, почуття власної нікчемності, провини або відчаю, а також думки про заподіяння собі шкоди або самогубство. До додаткових ознак і симптомів депресії в дитячому віці відносяться замкнутість, дратівливість, часті сльози, проблеми з концентрацією в школі, втрата апетиту та порушення сну (сонливість або безсоння). Діти раннього віку можуть втратити інтерес до ігор. Діти більш старшого віку можуть проявляти схильність до поведінки з більш високим рівнем ризику, ніж зазвичай.

Якщо ви впали у відчай або вам здається, що у вас може бути депресія необхідно:
–   поділіться своїми почуттями з людиною, якій ви довіряєте;
–   звернутися по допомогу до фахівця. Для початку доречно звернутися до дільничного або сімейного лікаря.
–   уникати самоізоляції. Необхідно постійно залишатися в контакті з сім’єю та друзями.
–   регулярно займайтеся фізичними вправами, навіть якщо мова йде про невелику прогулянку. Дотримуватися звичайного режиму харчування та сну.
–   відмовитися від вживання алкоголю та утримуватися від використання заборонених психотропних або наркотичних засобів, оскільки вони можуть погіршити депресію;
–   продовжувати займатися тими речами, які вам зазвичай подобаються, навіть якщо немає настрою;
–   звертати увагу на нав’язливі негативні думки і зайву самокритичність та намагатися замінити їх позитивними думками. Більше хваліть себе за свої успіхи і досягнення.      

     

Якщо вам здається, що у вашої дитини депресія необхідно:
–   обсудити з нею те, що відбувається вдома, в школі або поза школою;
–   спробувати з’ясувати, що турбує вашу дитину;
–   поговорити з людьми, які знають вашу дитину і яким ви довіряєте;
–   запитати поради у вашого лікаря;
–   захистити дитину від надмірного стресу, поганого поводження чи насильства;
–   приділяти особливу увагу благополуччю вашої дитини в періоди змін в її житті, наприклад, якщо змінилася школа або під час статевого дозрівання;
–   сприяти тому, щоб дитина достатньо спала, регулярно харчувалася, займалася тими речами, які їй подобаються та вела фізично активний спосіб життя;
–   знаходити можливості проводити час з дитиною.

Якщо у вашої дитини є думки про заподіяння собі шкоди або вже були прецеденти самоушкодження, негайно зверніться за допомогою до кваліфікованого фахівця.

Опубліковано у Цікаво знати. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *