28 вересня – Всесвітній день боротьби зі сказом

Сказ – особливо небезпечне вірусне захворювання всіх теплокровних тварин і людини з тяжким ураженням центральної нервової системи.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), ця хвороба входить у першу п’ятірку хвороб, спільних для людини і тварин, що наносять найбільший соціально-економічний збиток. На сьогоднішній день сказ реєструється у 113 країнах світу, ця хвороба характеризується гострим перебігом, ознаками поліенцефаломієліту, за відсутності вчасного лікування абсолютною смертністю, через це щорічно гине понад 55 тисяч людей і більше 1 млн. тварин.
Щорічно в світі 15 мільйонів людей одержують направлення на лікування за підозрою в інфікуванні сказом. Найбільший відсоток хворих тварин займають лисиці -36 %, коти – 26%, собаки – 23 %, сільськогосподарські тварини – 11%, інші дикі – 4%. Домашні тварини складають 59 %.
Характерним є більша кількість випадків захворювання серед котів, ніж серед собак. Перш за все завдяки тому, що в Україні обов’язковою є вакцинація собак проти сказу.
Сказ в Україні реєструється у всі пори року. Чітко простежується динаміка на збільшення сказу в осінній період, з піком захворюваності в листопаді та подальшому поступовому зменшенні випадків захворюваності. Найменша кількість захворюваності припадає на літні місяці, що чітко підкреслює сезонність даного захворювання.Щорічно в Україні реєструється близько 120-140 тисяч осіб, які звернулися за медичною допомогою з приводу укусів тваринами, з яких 60% постраждалих одержують направлення на лікування за підозрою в інфікуванні сказом.

У Всесвітній день боротьби проти сказу ми нагадуємо про наслідки цієї хвороби у людей і тварин та профілактику сказу, необхідність щеплень для тварин.

Зараження сказом людини відбувається в основному через укуси хворою твариною чи внаслідок попадання її слини на свіжі поранення, подряпини шкіри або слизових оболонок.
Здебільшого – це дикі хижі (вовки, лисиці) чи домашні тварини (коти, собаки), а також сільськогосподарські тварини.
За умови ненадання медичної допомоги, яка полягає в обробці рани і введення вакцини проти сказу, через 1-2 доби після зараження з’являється головна ознака захворювання: на тлі підвищеного м’язового тонусу виникають спастичні судоми ковтальних м’язів. Судоми з’являються при згадці про воду, її питті.
Пізніше причиною судом можуть бути рух повітря, яскраве світло. З часом виникають судоми інших груп м’язів. Підвищується температура тіла, з’являється почащене серцебиття. Притомність потьмарена, можуть з’являтися слухові і зорові галюцинації. Через 2-3 доби збудження змінюється паралітичною стадією: хворий слабне, судоми зменшуються, після чого настає смерть. Триває захворювання 4-10 діб.

При своєчасному зверненні постраждалого до лікувального закладу проводиться щеплення антирабічною вакциною, що попереджує захворювання і рятує життя.
Кожній людині, щоб запобігти захворюванню на сказ та смерті від цієї особливо небезпечної хвороби, необхідно:

  • не контактувати з бездомними та дикими тваринами, постійно пояснювати дітям небезпечність таких контактів;
  • якщо покусала або ослинила підозріла тварина, потрібно промити рану теплою кип’яченою водою (бажано з милом. Слід особливо уважно оглянути дитину після прогулянки чи контакту з підозрілою твариною;
    – якомога швидше звернутися до медичної установи для проведення антирабічного щеплення та серотерапії, що проводяться за затвердженою схемою; ефект вакцинопрофілактики буде залежати від того, наскільки швидко ви звернулися за допомогою до лікаря;
  • своєчасно робити щеплення проти сказу домашнім тваринам, боротися з безпритульними тваринами, проводити планові заходи щодо зниження чисельності лисиць, незалежно від термінів полювання, профілактичні щеплення собак проти сказу.

Зараження людини сказом відбувається в основному через укуси хворою твариною чи внаслідок попадання її слини на свіжі поранення, подряпини шкіри або слизових оболонок. Інфікування людини сказом відбувається здебільшого від диких хижих чи домашніх/безпритульних тварин. У рідкісних випадках сказом можна заразитися при вдиханні аерозолів, що містять вірус, або при трансплантації інфікованого органу. Вживання в їжу сирого м’яса або інших тканин тварин, інфікованих сказом, не є джерелом інфекції для людей.
Інкубаційний період сказу триває зазвичай 1-3 місяці, але може варіюватися від менш як 1 тижня до більш одного року. Початковими симптомами сказу є висока температура і в багатьох випадках біль або незвичайні, незрозумілі відчуття: поколювання, пощипування або печіння (парестезія) у місці рани.

У міру поширення вірусу по центральній нервовій системі розвивається прогресивне, смертельне запалення головного і спинного мозку.

Можливий подальший розвиток двох форм хвороби. У людей з буйним сказом з’являються ознаки гіперактивності, порушення поведінки, гідрофобія та іноді аерофобія. Через кілька днів настає смерть в результаті кардіореспіраторної зупинки.

На паралітичний сказ припадає близько 30% всіх випадків захворювання людей. Ця форма сказу протікає менш драматично і зазвичай довше, ніж буйна форма. М’язи поступово паралізуються, починаючи з місця укусу або подряпини. Повільно розвивається кома і, в кінцевому результаті, настає смерть. При паралітичній формі сказу часто ставиться невірний діагноз, що сприяє заниженню даних про хворобу.
Всесвітній день боротьби зі сказом покликаний підвищувати інформованість про наслідки сказу у людини і тварин, наскільки легко його попереджати і як викоренити це захворювання серед людей, ведучи боротьбу з його збудником в резервуарах серед тварин.

Опубліковано у Цікаво знати. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *